Розробка уроку української літератури в 9 класі

Тема. НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА (КІН­ЦЯ ХVІІІ – ПЕРШИХ ДЕ­СЯТИЛІТЬ ХІХ СТ.)  Основні напрями і стилі, роди і жанри художньої літерату­ри (класицизм, реалізм, романтизм).

Мета: розглянути напрями, стилі, етапи та тенденції розвитку української літератури кінця ХVІІІ – перших десятиліть ХІХ ст., навчитися розрізняти літературні стилі періоду, що вивчається; розвивати навички систематизації навчального матеріалу, роботи в групах; формувати комунікативну компетенцію; виховувати естетичний смак, взаємоповагу. 

Обладнання: комп’ютерна презентація, роздатковий матеріал.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

1. Організація учнів на сприйняття матеріалу.

Доброго дня!

2. Оголошення мети уроку.

Створення проблемної ситуації.

- Що ми повинні знати в кінці уроку?

- На які питання вміти відповісти? (Учні формулюють мету уроку) (слайд 2)

3. Мотивація навчальної діяльності (слайди 3-5).

- Що ми бачимо на слайдах? (Архітектурні об’єкти, всі виконані в різних стилях. Одяг різних стилів. Чуємо музику різних стилів).

- Що таке стиль? Як ви розрізняли їх? (За зовнішніми ознаками, на слух). (слайд 6)

- У літературі теж існують стилі, розрізнити їх за зовнішніми ознаками, на слух неможливо. Потрібно знати ознаки кожного стилю, щоб з’ясувати, до якого стилю належить літературний стиль.  

4. Сприйняття нового матеріалу.

Пропоную вам прослухати невелику лекцію про літературні стилі періоду, який ми вивчаємо. Протягом лекції ви заповните таблиці, які стануть вам у нагоді під час виконання роботи в групах на уроці, а також під час вивчення літературних творів.

Назва стилю	Особливості	Жанри	Представники
Класицизм
Просвітницький реалізм
Сентименталізм
Романтизм

Лекція вчителя (слайди 8-17).

Визначальними літературними напрямами й стилями, сформованими наприкінці ХVІІІ — на початку ХІХ ст. в усіх європейських літературах, у тому числі й українській, були класицизм, просвітницький реалізм, сентименталізм та романтизм.

Класицизм — напрям у європейській лiтературi та мистецтві, який уперше заявив про себе в iталiйськiй культурi XVI ст. Найбільшого розквіту досягає у Францiї (XVII ст.). Певною мiрою притаманний усiм європейським лiтературам, у деяких зберігав свої позиції аж до першої чвертi XIX ст. Для класицизму характерна орiєнтацiя на античну літературу, яка проголошувалася ідеальною, класичною, гідною наслідування. Теоретичним підґрунтям класицизму стала антична теорiя поетики i, у першу чергу, «Поетика» Аристотеля.

Для класицизму характерний рацiоналiзм, представники якого вважали, що краса та iстина досягаються через розум, шляхом природи, яка мислилася як вiдкрита розумом сутнiсть речей. З рацiоналiзмом пов’язана нормативнiсть класицизму, що строго регламентував мистецтво та літературу, встановлював вiчнi та непорушнi правила й закони. Для драматургії — це закон «трьох єдностей» (дії, часу й місця). У галузі мови класицизм ставив вимоги ясності та чистості, ідеалом була афористична, понятійна мова, яка відповідала засадам теорії трьох стилiв. Для класицизму характерний аристократизм, орiєнування на вимоги, смаки вищої суспільної верстви. Героями класицистичних творів були переважно люди високого походження.

Традиції класицизму відчуваються в одах цього періоду, які створювалися з приводу урочистих дат чи візитів світських та церковних можновладців (І. Котляревський, П. Гулак-Артемовський, М. Шашкевич, П. Данилевський та ін.), і байках (П. Білецький-Носенко, П. Писаревський, С. Рудиковський). «Низькі» класицистичні жанри превалюють і в драматургії («Москаль-чарівник» та «Наталка Полтавка» І. Котляревського, «Сватання на Гончарівці» та «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), а в доробку Г. Квітки-Основ’яненка розвивається нетипова для літератури класицизму проза.

У 20-х роках ХІХ століття бурлескно-травестійна стильова течія поступається місцем просвітницькому реалізму, головною ідейною засадою якого було дидактичне, тобто повчальне першоджерело. Прихильники цієї літературної течії захищали ідею природної рівності людей незалежно від їх станової приналежності.

Звернення просвітницького реалізму до зображення життя «третього» й «четвертого» станів, орієнтація на простонародного читача виявилися несумісними з класичною ієрархією жанрів, де проста людина могла з’явитися тільки в низькій комедії. Настанова просвітницького реалізму на виховання (дидактизм) забезпечує в ньому чільне місце класичній трагедії, міщанській драмі, комедії та роману виховання. Зростає роль сатиричних жанрів. Публіцистичність і відкрита тенденційність у проведенні просвітницької ідеології породжують такі оперативні жанри, як листи-звернення та фейлетон.

Просвітницький реалізм спричинив активізацію народних художніх форм, що беруть початок іще в ХVІ ст. Анекдот, народна новела, переказ, казка, притча нерідко стають основою малих прозових форм. На перше місце в літературі виходять бурлескна поема, байка, народна соціально-побутова драма, комедія, народна повість та оповідання. Під впливом фольклору й бурлеску істотно змінюється такий суто класицистичний жанр, як ода, що часто перетворюється на сатиричний чи гумористичний вірш; з’являється в ній і новий, не властивий класицизмові герой-селянин.

Засновником української просвітницької прози, яка визначила проблематику й стиль усієї української прози дошевченківського періоду, став Г. Квітка-Основ’яненко.

Сентименталізм (фр. sentimentalisme, вiд sentiment — почуття, чуттєвість, чутливість) — напрям у європейськiй лiтературi другої половини XVIII — початку XIX ст., що розвивався як утвердження чуттєвої, iррацiональної стихiї в художнiй творчостi на противагу жорстким, рацiоналiстичним нормативам класицизму та властивому добi Просвiтництва культу розуму. Сентименталiзм отримав назву за твором англiйського письменника Л. Стерна «Сентиментальна подорож» (1768), невдовзi запанував i в інших жанрах — епістолярних романах, мелодрамах, пасторалях тощо. Тогочасна література звернула увагу на здатність простої людини, не зіпсованої цивілізацією, передовсім ідеалізованого селянина, до тонких чуттєвих переживань. Значними явищами цього напряму вважаються «Юлія, або Нова Елоїза» Ж.-Ж. Руссо (Франція), «Памела, або Винагороджена цнота» С. Річардсона (Англія), «Страждання молодого Вертера» Й. В. Ґете (Німеччина), «Бідна Ліза» М. Карамзіна (Росія), «Маруся» Г. Квітки-Основ’яненка та iнші твори.

Романтизм. Романтики виступили проти нормативності класицистичного мистецтва, проти його канонів та обмежень; основна увага в романтизмі приділяється не раціональному, а почуттєвому, не зовнішньому, а внутрішньому, не об'єктивному, а суб'єктивному; приділяють увагу єдності почуттів і розуму, емоцій та ідей.

Ознаки романтизму: виняткові характери у виняткових обставинах; ліризм; фантастика; увага до історичного минулого; звернення до фольклору.

Жанри: побутова й історична балада, історична поема, драма, трагедія, ліро-епічна поема, дума, медитація.

Представники: Марко Вовчок, Ю.Федькович, П.Куліш.

Проведення фізхвилинки.

Робота  в групах. 

Пропоную вам об’єднатися в групи і визначити літературний стиль запропонованого уривку з твору.

(І.Котляревський «Енеїда», Т.Шевченко «Тополя», Г.Квітка-Основ’яненко «Маруся», П.Гулак-Артемовський «Справжня добрість»).

Пригадаймо правила роботи в групі (слайд 18). По закінченні 7 хвилин роботи ви визначите стиль твору, а також обґрунтуєте, за якими ознаками визначили.

Виступи учнів.

5. Підбиття підсумків уроку.

5.1. Гра «Знайди помилку»

ü Проста людина з народу;
- Надзвичайно чуттєвий та вразливий;
- Знаходить гармонію у спілкуванні з людиною – це герой класицизму.

ü І.Котляревський – засновник просвітницького реалізму.

ü Орієнтація на античну літературу – це ознака сентименталізму.

ü Балада, байка, роман, елегія – це літературні стилі.

5.2. Вправа «Знайди відповідність»

1       класицизм                         А чутливий

2       романтизм                        Б дійсний

3       сентименталізм                 В зразковий

4    реалізм                                     Г мрійливий

                                                        Д патріотичний

5.3. Виставлення оцінок.

6. Домашнє завдання.

Опрацювати теоретичний матеріал підручника с. 104-107; знати особливості кожного літературного стилю, його представників; (за бажанням, на високий рівень) підготувати комп’ютерні презентації до теми «Життєвий та творчий шлях І.П.Котляревського».