Урок української мови в 6 класі

Тема. Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Іменники – назви істот і неістот (повторення). Іменники загальні й власні, конкретні та абстрактні. Збірні іменники.

Мета. повторити знання учнів з теми "Іменник як частина мови", навчити розрізняти іменники абстрактні/конкретні, власні/загальні, істоти/неістоти; розвивати логічне мислення, творчу уяву, культуру усного мовлення, уміння правильно висловлювати свої думки; розвивати комунікаційну компетенцію; формувати в учнів навички співробітництва, культуру спілкування, прищеплювати  бажання удосконалювати себе; виховувати любов і повагу до рідної мови, повагу один до  одного.

Обладнання: комп’ютерна презентація, підручник української мови он-лайн, відеозапис фізхвилинки, роздатковий матеріал.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

1. Організаційний момент. Створення психологічного настрою.

Доброго дня, діти!

Подивіться, будь ласка, на мене. Покажіть свій гарний настрій (посмішка).

Подивіться один на одного, посміхніться до однокласників, покажіть, які ви раді їх бачити. Ми з вами одна команда, тільки працюючи разом, злагоджено, ми досягнемо успіху.

Сідайте, будь ласка.

Хто відсутній?

На наступних уроках та в позаурочний час ми з вами повинні будемо допомогти їм опанувати пропущений матеріал.

2. Актуалізація опорних знань.

Відповіді на питання.

Учитель торкається рук дитини: Що ти відчуваєш? (дотик, тепло)

Учора ви гралися в сніжки на подвір’ї школи. Коли брали сніг у руки, ліпили сніжки, коли сніг падав за комір, що відчували? (холод)

Подивіться у вікно, що ви бачите? (сніг, зима)

Озирнися навколо, кого ти бачиш? (дівчаток, хлопчиків, однокласників).

Діти, до якої частини мови належать слова, які ви використовували, відповідаючи на питання? (іменник).

3. Мотивація навчальної діяльності

Як ми побачили, слова-іменники називають усі предмети, що нас оточують. Вони і в приміщенні, і надворі. Тому ми з вами повинні навчитися правильно вживати в мовленні цю частину мови.

А ми вже знайомі з цією частиною мови? (так)

А як ви вважаєте, навіщо нам знову до неї повертатися, якщо і так все знаємо?

Правильно, ми повинні пригадати наші знання, повторити, систематизувати, а потім рухатися далі. Тобто поглибити, зміцнити.

4. Оголошення теми, мети уроку

Отже, тема нашого уроку: Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Іменники – назви істот і неістот (повторення). Іменники загальні й власні, конкретні та абстрактні. Збірні іменники. (слайд)

Чого ми навчимося?

Мета уроку (слайд).

І, безумовно, результатом нашої діяльності будуть, як і завжди, бали, здобуті у процесі навчання.

5. Спостереження над мовним матеріалом.

Що ми вже знаємо про іменник? 

Добре, а тепер порівняймо, що нам про це говорить підручник (читаємо).

Чи все ми з вами пам’ятаємо? А що призабули?

6. Вибірковий диктант

Гаразд, а тепер гра «Лови іменник!» Зараз дізнаємося, хто як пригадав іменник. Виберіть і випишіть з речень, які я прочитаю, тільки іменники.

Чи ти задумувавсь, відкіль оті
у нашій мові злитки золоті?
Як намистини, диво калинове –
частини мови!

Який співець, поет, який письменник
уперше слово вигадав – іменник?
Іменник! Він узяв собі на плечі
велике діло – визначати речі.

Взаємоперевірка (слайд) 2 бали.

7. Опрацювання нового матеріалу за підручником с. 80. (слайд «Органи чуття людини»)

8. Фізхвилинка. «Україно, ми твоя надія»

9. Закріплення нового матеріалу

9.1. Робота в групах.

А тепер ми попрацюємо в групах. Кожна група отримує листа від іменника.

1 група відділяє конктретні іменники від абстрактних, 2 група – загальні назви від власних, 3 група – істоти від неістот, 4 група – самостійно добирає по три іменники конкретні, абстрактні, власні назви, загальні назви, назви істот, неістот. Робимо записи в зошитах. На завдання – 5 хвилин. По закінченні кожна група виступає, інші – аналізують виступ.

Пригадаймо правила роботи в групі (слайд).

Завдання 1 групи. Хлопець, квасоля, килим, річка, молоко, полотно, деревина, берег, слуга, степ, місяць, урок, щирість, ясність, патріотизм, сон, тиша, любов.

Завдання 2 групи. Світлана, Любомир, Надія, Тернопіль, Кавказ, магазин, місто, гори, парта, Україна, кінотеатр «Перемога», річка Дніпро, село Вербівка, Київ, Різдво.

Завдання 3  групи.     Узлісся, місяць, мудрість, клімат, зав’язь, компас, дівчина, лікар,  моряк, чистота, глибина, тюлень, турист, студент, параграф,  дятел, сад.

Перевірка виконання роботи в групах.

9.2. Виконання вправи 194. Утворити спільнокореневі збірні іменники.

Птах - птаство, козак - козацтво, учень - учнівство, юнак - юнацтво, товариш - товариство, комаха - комашня, ворон - вороння, віти - віття, малюк - малеча, діти - дітвора.

У яки стилях доречне вживання утворених слів?

Утворіть речення з одним словом.

9.3. Записати речення під диктовку. (резервне) Визначити іменники. Вказати їх належність до конкретних/абстрактних, власних/загальних, істот/неістот.

Патріотизм починається зі ставлення до своєї мови. Поняття рідної мови виступає поряд з поняттям рідного дому, батьківської хати,        материнського тепла.

9.4. «Лови помилку» (слайд)

Карпати – це іменник-загальна назва.

Совість – це іменник-конкретна назва.

Шостий – це іменник.

Парта – це істота.

9.5. Асоціативний кущ

Дібрати іменники-асоціації до слів мама, батьківщина.

10. Підсумок уроку.

10.1. Учні задають запитання за темою уроку.

10.2. «Зразкова відповідь». Узагальніть знання про іменник за допомогою схеми (слайд)

10.3. Ми ставили перед собою мету. Чи досягли її?

10.4. Виставлення оцінок.

11. Домашнє завдання. Вивчити теоретичний матеріал с. 80, вправа 191, 196 (на вибір)

12. Отже, ми добре попрацювали, багато нового взнали. Наш гарний настрій став ще кращим. Тож нехай це яскраве лагідне сонечко обігріває наші родини та дарує мир нашій батьківщині.