Конспект уроку української мови в 5 класі 

(фрагмент)

ТЕМА. Значення мови в житті суспільства. Українська мова — державна мова України.
 МЕТА: забезпечити усвідомлення учнями значення мови як основного засобу спілкування, формування думки й пізнання; усвідомлення значення державної мови для зміцнення української державності; сприяти формуванню патріотичних почуттів та любові до рідної мови; формувати комунітивну, загальнокультурну, соціальну компетентності.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
Слово вчителя.
Діти, сьогодні на уроці ми будемо говорити… А про що – це ви відкриєте самі. Кожен з вас успішно навчався 4 роки і має певний запас знань. Я пропоную вам попрацювати в групах і розгадати кросворд (на картках). Впоравшись із завданням, у  виділених клітинках ви прочитаєте тему нашого уроку.
Розв’язування кросворду, у виділених клітинках учні читають слово «мова».
Учитель. Отже, ви дуже швидко і правильно впоралися з завданням, бо працювали в командах і кожен висловлював власну думку. А які асоціації виникають у вас, коли вимовляється слово «мова»?
Створення асоціативного куща «Мова».
 Учитель. Дійсно, людська мова - це диво! Вона дає можливість людині чути, сприймати, думати, говорити. Без мови неможливе життя людей. Мова – це шлях, яким людина йде від колиски до усвідомлення себе громадянином. Її потрібно не лише любити, а й берегти, вивчати і знати. Віками народ витворював собі мову. Від звука, слова – до пісні. Триста тисяч пісень склала Україна українською мовою. Серед них – світові шедеври. Українське слово зажило визнання і шани серед близьких і далеких народів. Україна створила мистецтво визнане в усьому світі.
Рідній мові присвячено чимало віршів. Дуже часто поети висловлюють в них своє вболівання за її долю. Люди спілкуються між собою, передають знання наступним поколінням, користуючись спеціальними мовними знаками – словами, реченнями. Наприклад, переходячи вулицю, ми на слова “Обережно! Машина!” реагуємо так само як і на знак – червоний колір світлофора. Але не тільки в таких ситуаціях слово, речення виступають знаками. Кожне слово є знаком, де б воно не вживалося. Зустрілося, наприклад, у тексті слово дружба, і ми вже знаємо, що йдеться про людські стосунки, про спільність інтересів, довір’я, відданість. Слово будинок є сигналом того, що йдеться про споруду, яка призначена для житла. Почувши речення “Надворі мороз”, ми згадуємо про теплий одяг, отже, прореагуємо на мовний знак. Але цей знак зрозумілий лише для тих, хто володіє українською мовою, бо в інших мовах той самий зміст передається іншими засобами, іншими знаками. Це свідчить про те, що мовні знаки є умовними.
Ми не можемо сказати, чому дерево названо деревом, або певні стосунки між людьми – дружбою. Між звучанням слова і тим що воно позначає, немає безпосереднього прямого зв’язку. З цього погляду мовний знак є довільним. Але така довільність, умовність мовних знаків зовсім не означає, що люди для спілкування вибирають будь-які знаки і по-своєму змінюють їх. Щоб мова виконувала роль головного засобу спілкування, щоб нею передавалися набуті людьми знання, її знаки повинні бути постійними, усталеними, всім зрозумілими. Українською мовою можна висловити і найскладніші наукові поняття.
Кожна освічена людина повинна знати свою мову, вміти правильно, без помилок, написати власне ім’я та імена дорогих їй людей.
Протягом наступних 5 років ми з вами наполегливо вивчатимемо українську мову, мову Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка… Ми поглибимо ті знання, які ви здобули в початковій ланці, а також дізнаємося багато нового.
Протягом нашого з вами навчання діятимуть певні правила, яких я б хотіла, щоб ви дотримувалися:
1. Висловлювати власні думки потрібно! Кожен має право висловити те, що він думає.
2. Не слід боятися помилитися: не помиляється тільки той, хто нічого не робить.
3. Ми з вами працюємо в команді, ми – рівноправні, тому прислухаємося один до одного.
4. Учитель – це людина, тому він може помилитися і теж має на це право.
Отже, ми разом вирушаємо в далеку й нелегку путь, яку подолаємо завдяки докладеним зусиллям і єдності нашої команди.

У наведеному фрагменті уроку (мотиваційний етап) використано ситуацію «загальна радість», прийом «емоційне поглажування», увага сконцентрована на минулих успіхах кожного учня, зроблено акцент на командному настрої, продемонстрована віра в учнів і в тому, що мета навчання буде досягнута. Усе це налаштовує учнів на позитивний настрій, додає упевненості в своїх силах, створює командний дух та атмосферу довіри, співпраці. Особливо важливо це в п’ятому класі у період адаптації учнів до навчання в середній ланці.