Урок української мови в 5 класі

Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Ділові папери. Лист. Адреса.

Мета. Розвивати комунікативну, інформаційну компетентності, творчі здібності учнів, логічне мислення; забезпечити засвоєння учнями з понять «адрес», «адреса», «лист», «адресат», «адресант», ознайомитися з особливостями оформлення листа, навчити складати змістовні листи на певну тему і грамотно їх оформляти, вживаючи звертання, вставні слова; виховувати шанобливе ставлення до людей, культуру мовлення і спілкування.

Обладнання: картки, комп’ютери, плакат.

Перебіг уроку

І. (1 хв.) Організаційний момент. Створення позитивного психологічного настрою учнів.

Доброго ранку, діти! Сьогодні чудовий день, і ми з вами знов зібралися разом на уроці української мови. Поверніться один до одного, посміхніться, адже з цим учнем ви пліч-о-пліч працюватимете цілий урок, допомагатимете один одному. Тому зараз ви повинні відчути психологічну підтримку.

ІІ. (5 хв.) Актуалізація опорних знань

Робота з текстовим редактором. У кожного з вас на моніторі комп’ютера текст листа. Прочитайте його і скажіть, чи сподобався він вам, чи ні.

Писав із табора (табору) Василько:

«Нових у мене друзів стільки!

Я, мамо, добре відпочився (відпочив)!

І апельсинів тут наївся.

І накупався, як ніколи…

Пеши (пиши). Вітаєм (вітаємо)

Я й Мекола (Микола)».

А мама так йому писала:

«Без тебе дома скучно стало…

Але тобі на користь море.

І ми зустрінемося скоро..

Ти молодець, що «відпочився», -

Коли б ще грамоти навчився!»

Учні читають, потім висловлюють свої думки.

Чому не сподобався? (У ньому помилки. Не тільки змістові, а ще й орфографічні та граматичні.)

Ці помилки підкреслені червоною лінією. Виправте помилки в написанні слів. Якщо зробите завдання правильно, то слово вже не буде підкреслене. Таким чином комп’ютер сам оцінить вашу роботу. Час на виконання роботи – 1 хвилина. 

   

 Учні виправляють помилки в написанні слів.

ІІІ. (2 хв.) Мотивація навчальної діяльності

- А щоб ми з вами, як освічені люди, не припускалися таких помилок і писали листи, з яких би не сміялися одержувачі, ми й ознайомимося з особливостями оформлення листа, навчимося складати змістовні листи на певну тему і грамотно їх оформляти.

(Учні записують у зошити тему.)

ІV. Опрацювання теоретичного матеріалу

1.(1 хв.) Розповідь учителя. 

У наш час легко і просто передавати думки на відстань. Особливе місце займає письмо. Саме воно дає можливість долати просторову і часову відстань. Ми можемо детально описати події свого життя, передати міркування на сотні тисяч кілометрів, вивчати документи. А чи завжди було письмо? Дехто з вас готував короткі повідомлення з теми «Розвиток письма»

2. (4 хв.) Повідомлення учнів (учні заздалегідь готують повідомлення).

1.Потреба передавати повідомлення на відстань існувала споконвіку. Для задоволення її використовувалися сигнали, до яких людина вдавалась навіть у часи існування і поширення письма. У часи, коли українці зазнавали нападів татарських орд, для передачі попередження про набіг використовувалась мова сигнальних вогнів. Козацька варта, що день і ніч чатувала на високих могилах у степу, побачивши татар чи зачувши тупіт орди, запалювала підготовлені бочки зі смолою.

2.Для передачі думок на відстань використовувалися предмети. Індійці, оголошуючи війну, надсилали супротивникові томагавк. Сигналом миру служила люлька: її на знак примирення по черзі палили представники ворогуючих племен.

3.Мова сигналів і предметів не давала змоги передавати думки, повноцінно спілкуватись. Для цього і потрібна була писемність. І першим кроком до неї стало малюнкове письмо – піктографія, залишки якого можемо побачити й сьогодні. Це всім відомі знаки дорожнього руху.

4. На зміну піктографії прийшло буквене письмо. Винайдення літер – велике досягнення людства. Творцями слов’янської азбуки – кирилиці стали Кирило та Мефодій. Така наша азбука існує з кінця ХІХ століття.

3.(4 хв.) Словникова робота (робота з комп’ютерними презентаціями)

Учитель. Діти, перейдіть, будь ласка за комп’ютери. Сьогодні ми з вами оперуватимемо поняттями (учні читають по черзі текст слайдів):

Лист – це текст, написаний  у формі звертання до певної особи чи групи осіб, метою якого є повідомлення про щось.

Адреса – місце проживання особи чи розташування установи; напис на конверті.

Адрес – письмове ювілейне привітання особі, установі.

Адресат – той, хто одержує лист, одержувач.

Адресант – той, хто надсилає лист, відправник.

4. (1 хв.) Слово вчителя

У листах людина, як правило, щира, відверта, бо, пишучи їх, вона не припускає, що ті будуть будь-коли оприлюднені. Але деякі з листів мають велике мистецьке значення, несуть повчальний зміст. Цікавий факт: Леся Українка планувала написати 777*7 (магічне число) 5439 листів, а написала 1637. Це колосальна цифра (більше з українських письменників написав лише І.Франко).       

5. (3 хв.) Ознайомлення зі зразками листів

Послухайте уривок з листа видатного українського педагога В.О.Сухомлинського до сина і скажіть, які враження він викликає.

Уривок з листа.

Добрий день, любий сину!

Одержав твого листа. Нарешті, почалося твоє навчання. Із захопленням пишеш та про чудові кабінети радіофізики та електроніки. Радий, що ти утверджуєшся в своєму покликанні. Та покликання – це не щось таке, що приходить до людини ззовні. Покликання – це маленький паросток таланту, що перетворюється в міцне, могутнє дерево на благородному ґрунті, дерево на благодатному ґрунті працьовитості. Без любові до праці цей маленький паросток може засохнути на пні.

Бажаю тобі, мій сину, доброго здоров’я і бадьорого настрою.

Міцно цілую тебе.

Твій батько. 

(Написаний яскравим мовленням, мають мистецьке значення, повчальний зміст. Листи адресовані певній особі, але кожен читач може для себе взяти багато цікавого і повчального, може чогось навчитися.)

6. (1 хв.) Фізкультхвилинка

7. (3 хв.) Проблемне питання. Діти, а як ми можемо передавати листи сьогодні? (по пошті, по Інтернету, через мобільний телефон).

Дійсно, сьогодні існує набагато більше можливостей для передачі інформації на відстань. Але який би спосіб передачі не обрали, все одно, ми повинні дотримуватися мовних норм, мовного етикету. Підніміть руки, у кого вдома є комп’ютер. А в кого є Інтернет? У багатьох. А от скажіть, коли Ви спілкуєтесь на різних сайтах, які послання надсилаєте? Але кожну виховану, освічену людину можна вирізнити навіть тоді, коли її не бачиш. І наше завдання - зараз на уроці навчитися спілкуватися саме в Інтернеті.

8. (12 хв.) Практична робота

Робота з комп’ютером

(Діти сідають за комп’ютери )

Коли ми відправляємо листи по пошті, то повинні обов’язково вказати адресу одержувача, бо інакше лист до нього не дійде. В Інтернеті теж існує адреса, тільки електронна. Вона пишеться вгорі. Зараз ми напишемо електронного листа другові. У кожного з вас є таблиця, у якій вказані можливі частини листа, приклади фраз, які можна вживати в листах. Користуючись таблицею, яка є у кожного з вас,

Можливі частини тексту листа	Приклади
Звернення	Дорога моя подруго! Моя люба бабусю!
Початкова фраза про стан листування	Отримала від тебе лист… Давно не було від тебе листа..
Розкриття основного змісту листа, повідомлення новин	Я хочу розповісти тобі новини, яких дуже багато.
Питання адресату	Як ти живеш? Як Ваші успіхи? Що нового?
Подяки	Дякуємо за увагу..
Прохання писати листи	Я прошу Вас писати. Я чекаю від тебе листа.
Передача вітань	Передавай вітання сестрі, мамі…
Прощання	До скорої зустрічі..
Кінцівка: підпис	Міцно обіймаю. Твоя донька Наталка
Дата і місце написання листа	24 лютого 2010 р. Соледар.

протягом 10 хвилин напишіть лист, у якому розкажіть про Козацькі забави, які пройшли у нашій школі вчора.

Після того, як закінчите роботу, відправте листи, після уроку я пройду і перевірю їх, зайшовши в електронну пошту. А на наступному уроці повідомлю результати.     

Інструкції щодо написання листа на папері, підпису конверта (5 хв.)

Учитель. Діти, на уроці ми навчилися писати електронні листи. Але, знаєте, не кожна людина, особливо людина похилого віку, наприклад, бабуся чи дідусь мають комп’ютери та мобільні телефони. А як же спілкуватися з нами, якщо вони живуть далеко? (По пошті, писати листи).

Я роздаю Вам рекомендації, які стосуються вже листа, написаного на папері.

Ознайомлення з пам’яткою. «Як оформляти лист, адресу». (пам’ятки та зразки підпису конверту роздруковані, лежать на парті в кожного учня.)

Як оформити лист

1.     Пишіть на якісному папері

2.     Дбайте про почерк, охайність в оформленні листа і підпису на конверті

3.     Уживайте звертання. Звертаючись до старших на «Ви», пишіть це слово з великої літери.

4.     Слідкуйте за мовленнєвим оформленням і грамотністю. Пам’ятайте: за тим, як ви говорите чи пишете, судять про вас.

5.     Ставте розбірливий підпис, число.

6.     Не залишайте листів без відповіді.

Вам додому дається також табличка, якою ви користувалися на уроці. Вона вам теж допоможе грамотно написати.

Ознайомлення з правильним підписанням конверта:

Дуже важливо правильно підписати конверт. Як це зробити?

  

V. Підбиття підсумків уроку

1. (2 хв.) Мікрофон

Що нового дізналися?

Кому з учнів ви хотіли б подякувати за допомогу?

2.     Виставлення оцінок найактивнішим учням

VІ. (1 хв.) Домашнє завдання.

Ви повинні написати листа другові, у якого немає комп’ютера і мобільного телефону. Підписати конверт відповідно до зразка.

Урок української мови в 5 класі (фрагмент)

Тема. Фразеологізми, їх лексичне значення. Вживання фразеологізмів у мовленні.

МЕТА:    -    ознайомити учнів з поняттям «фразеологізм», дати уявлення про

особливості фразеологізмів та їх виражальні можливості;

-       розвивати вміння вживати фразеологізми в мовленні, знаходити їх у тексті, пояснювати значення фразеологізмів відповідно до контексту;

-       виховувати гордість за свою країну та її видатних людей;

-       формувати комунікативну компетентність.

ТИП УРОКУ:        урок засвоєння нових знань

Хід уроку

Первинне застосування нових знань

 Завдання (текст на слайді комп’ютерної презентації)

       Прочитайте і перепишіть речення. На місці виділених слів та словосполучень уставте дібрані з довідки фразеологізми.

1. Як же вас вернути додому? 2. Хай інші ледарюють чи ведуть беззмістовні розмови, а ти маєш бути у праці найпершим. 3.  Чоловік, почувши про се, дуже злякався, хотів був уже втікати. 4. Усе заготоване зруйнувалося. 5. Звичайно, пізніше неважко все розв’язати.

Довідка: на рідні пороги, байдики б’ють, ляси точать, п’ятами накивати, пішло шкереберть, заднім числом.

Самостійне застосування учнями знань

1.     Розподільний диктант

        Запишіть у дві колонки фразеологізми і словосполучення. Прочитайте ім’я видатної особи з перших букв фразеологізмів та словосполучень. Що нам відомо про цього митця?

Фразеологізми                                Словосполучення

Танцювати від печі                         екологія довкілля

Аркан на шию                                водити машину

Рвати жили                                               чорний колір

Акорд заключний                           економічні витрати

Сам собі пан                                   намилити руки

Штовхати в прірву                         колодязний журавель

                                                        обмотати ниткою

2.     Складіть твір-мініатюру 5-6 речень (усно). Пригадайте ситуацію з вашого життя, яка би розкривала  значення фразеологізму (на вибір).

Підсумок уроку й оцінювання

Метод «Мікрофон»

1.     Чого навчилися?

2.     Що було цікавим?

3.     Що було головним на уроці?

4.     Що дізналися нового?

5.     Яке завдання було складним?

6.     Оцініть урок. 

Урок української мови в 7 класі (фрагмент)

Тема. Дієприкметниковий зворот. Виділення комами дієприкметникових зворотів (після означуваного іменника).

Мета: дати поняття про дієприкметниковий зворот, про відокремлення його в усному та писемному мовленні; формувати навички правильного інтонування речень з дієприкметниковим зворотом, відокремлення їх комами; виховувати повагу до рідного слова; формувати предметну компетентність.

Хід уроку

1. Вивчення нового матеріалу

1.1.         Проблемне запитання.

Поясніть розділові знаки в реченнях. Хліба, змиті дощем, яскраво зеленіли. Тепла ніч, наповнена степовими пахощами, пропливала над Асканією.

Чому в реченні Глибоко приховані спогади бентежили Олену не ставиться кома, хоча наявний дієприкметник з залежним словом. Як можна перебудувати речення, щоб з’явився дієприкметниковий зворот? Які розділові знаки слід поставити?

1.2.         Опрацювання теоретичного матеріалу. Робота з підручником.

1 група – самостійно складає графічну схему «Кома при дієприкметниковому звороті»; 2 група – складає алгоритм «Як поставити розділовий знак у реченні з дієприкметником»; 3група – наводить приклади на кожне з правил.

1.3. Практична робота. Користуючись графічною схемою та алгоритмом виконати завдання (на вибір).

1. (1 бал) У поданих реченнях з’ясувати, яке місце займають дієприкметники-означення відповідно до означуваного слова

1.                 По території Оболоні, оповитій річкою, проходила дорога з Києва на Вишгород, що був у володінні київських князів.

2. Дзвінкі мости, перекинуті через русло Почайни,  підносять до сонця нову славу не старіючого віками Києва.

3. Котить сонний Дніпро зажурені віками води.

2. (1 бал) Позначити речення з дієприкметниковим зворотом, який стоїть після означуваного слова.

1.   У чистому плесі Дніпра люди прали полотно, вибілене на сонці.

2.   Оповите в сни місто стояло на березі хвилястої річки .

3.   Гола земля, бита крилами, безнадійно сіріла під олив’яним небом.

4. Садок, оповитий розмаїто-жовтим серпанком осені, задумливо дрімав.

3. (2 бали) Поставити у реченнях потрібні розділові знаки.

Перед нами розкрився зовсім інший світ, осяяний сонцем. У зарослому садку панувала тиша. Земля, напоєна дощами, зарясніла квітами.  Листя стало схоже на гору хрумкого печива посипаного цукровою пудрою.

4.     (3 бали) Ввести дієприкметникові звороти в речення

Прошита золотом, закутані тканиною, вкрите хвилями.

2. Домашнє завдання: опрацювати теоретичний матеріал за підручником, за графічною схемою, складеною в класі; 1 група - вправа за підручником, 2 група – виписати з художньої літератури речення з дієприкметниковими зворотами, 3 група – перекласти з російської мови на українську текст, провести спостереження за вживанням та перекладом дієприкметників та розділових знаків у російській та українській мовах.                                 

Розробка уроку української літератури в 9 класі

Тема. НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА (КІН­ЦЯ ХVІІІ – ПЕРШИХ ДЕ­СЯТИЛІТЬ ХІХ СТ.)  Основні напрями і стилі, роди і жанри художньої літерату­ри (класицизм, реалізм, романтизм).

Мета: розглянути напрями, стилі, етапи та тенденції розвитку української літератури кінця ХVІІІ – перших десятиліть ХІХ ст., навчитися розрізняти літературні стилі періоду, що вивчається; розвивати навички систематизації навчального матеріалу, роботи в групах; формувати комунікативну компетенцію; виховувати естетичний смак, взаємоповагу. 

Обладнання: комп’ютерна презентація, роздатковий матеріал.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

1. Організація учнів на сприйняття матеріалу.

Доброго дня!

2. Оголошення мети уроку.

Створення проблемної ситуації.

- Що ми повинні знати в кінці уроку?

- На які питання вміти відповісти? (Учні формулюють мету уроку) (слайд 2)

3. Мотивація навчальної діяльності (слайди 3-5).

- Що ми бачимо на слайдах? (Архітектурні об’єкти, всі виконані в різних стилях. Одяг різних стилів. Чуємо музику різних стилів).

- Що таке стиль? Як ви розрізняли їх? (За зовнішніми ознаками, на слух). (слайд 6)

- У літературі теж існують стилі, розрізнити їх за зовнішніми ознаками, на слух неможливо. Потрібно знати ознаки кожного стилю, щоб з’ясувати, до якого стилю належить літературний стиль.  

4. Сприйняття нового матеріалу.

Пропоную вам прослухати невелику лекцію про літературні стилі періоду, який ми вивчаємо. Протягом лекції ви заповните таблиці, які стануть вам у нагоді під час виконання роботи в групах на уроці, а також під час вивчення літературних творів.

Назва стилю	Особливості	Жанри	Представники
Класицизм
Просвітницький реалізм
Сентименталізм
Романтизм

Лекція вчителя (слайди 8-17).

Визначальними літературними напрямами й стилями, сформованими наприкінці ХVІІІ — на початку ХІХ ст. в усіх європейських літературах, у тому числі й українській, були класицизм, просвітницький реалізм, сентименталізм та романтизм.

Класицизм — напрям у європейській лiтературi та мистецтві, який уперше заявив про себе в iталiйськiй культурi XVI ст. Найбільшого розквіту досягає у Францiї (XVII ст.). Певною мiрою притаманний усiм європейським лiтературам, у деяких зберігав свої позиції аж до першої чвертi XIX ст. Для класицизму характерна орiєнтацiя на античну літературу, яка проголошувалася ідеальною, класичною, гідною наслідування. Теоретичним підґрунтям класицизму стала антична теорiя поетики i, у першу чергу, «Поетика» Аристотеля.

Для класицизму характерний рацiоналiзм, представники якого вважали, що краса та iстина досягаються через розум, шляхом природи, яка мислилася як вiдкрита розумом сутнiсть речей. З рацiоналiзмом пов’язана нормативнiсть класицизму, що строго регламентував мистецтво та літературу, встановлював вiчнi та непорушнi правила й закони. Для драматургії — це закон «трьох єдностей» (дії, часу й місця). У галузі мови класицизм ставив вимоги ясності та чистості, ідеалом була афористична, понятійна мова, яка відповідала засадам теорії трьох стилiв. Для класицизму характерний аристократизм, орiєнування на вимоги, смаки вищої суспільної верстви. Героями класицистичних творів були переважно люди високого походження.

Традиції класицизму відчуваються в одах цього періоду, які створювалися з приводу урочистих дат чи візитів світських та церковних можновладців (І. Котляревський, П. Гулак-Артемовський, М. Шашкевич, П. Данилевський та ін.), і байках (П. Білецький-Носенко, П. Писаревський, С. Рудиковський). «Низькі» класицистичні жанри превалюють і в драматургії («Москаль-чарівник» та «Наталка Полтавка» І. Котляревського, «Сватання на Гончарівці» та «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), а в доробку Г. Квітки-Основ’яненка розвивається нетипова для літератури класицизму проза.

У 20-х роках ХІХ століття бурлескно-травестійна стильова течія поступається місцем просвітницькому реалізму, головною ідейною засадою якого було дидактичне, тобто повчальне першоджерело. Прихильники цієї літературної течії захищали ідею природної рівності людей незалежно від їх станової приналежності.

Звернення просвітницького реалізму до зображення життя «третього» й «четвертого» станів, орієнтація на простонародного читача виявилися несумісними з класичною ієрархією жанрів, де проста людина могла з’явитися тільки в низькій комедії. Настанова просвітницького реалізму на виховання (дидактизм) забезпечує в ньому чільне місце класичній трагедії, міщанській драмі, комедії та роману виховання. Зростає роль сатиричних жанрів. Публіцистичність і відкрита тенденційність у проведенні просвітницької ідеології породжують такі оперативні жанри, як листи-звернення та фейлетон.

Просвітницький реалізм спричинив активізацію народних художніх форм, що беруть початок іще в ХVІ ст. Анекдот, народна новела, переказ, казка, притча нерідко стають основою малих прозових форм. На перше місце в літературі виходять бурлескна поема, байка, народна соціально-побутова драма, комедія, народна повість та оповідання. Під впливом фольклору й бурлеску істотно змінюється такий суто класицистичний жанр, як ода, що часто перетворюється на сатиричний чи гумористичний вірш; з’являється в ній і новий, не властивий класицизмові герой-селянин.

Засновником української просвітницької прози, яка визначила проблематику й стиль усієї української прози дошевченківського періоду, став Г. Квітка-Основ’яненко.

Сентименталізм (фр. sentimentalisme, вiд sentiment — почуття, чуттєвість, чутливість) — напрям у європейськiй лiтературi другої половини XVIII — початку XIX ст., що розвивався як утвердження чуттєвої, iррацiональної стихiї в художнiй творчостi на противагу жорстким, рацiоналiстичним нормативам класицизму та властивому добi Просвiтництва культу розуму. Сентименталiзм отримав назву за твором англiйського письменника Л. Стерна «Сентиментальна подорож» (1768), невдовзi запанував i в інших жанрах — епістолярних романах, мелодрамах, пасторалях тощо. Тогочасна література звернула увагу на здатність простої людини, не зіпсованої цивілізацією, передовсім ідеалізованого селянина, до тонких чуттєвих переживань. Значними явищами цього напряму вважаються «Юлія, або Нова Елоїза» Ж.-Ж. Руссо (Франція), «Памела, або Винагороджена цнота» С. Річардсона (Англія), «Страждання молодого Вертера» Й. В. Ґете (Німеччина), «Бідна Ліза» М. Карамзіна (Росія), «Маруся» Г. Квітки-Основ’яненка та iнші твори.

Романтизм. Романтики виступили проти нормативності класицистичного мистецтва, проти його канонів та обмежень; основна увага в романтизмі приділяється не раціональному, а почуттєвому, не зовнішньому, а внутрішньому, не об'єктивному, а суб'єктивному; приділяють увагу єдності почуттів і розуму, емоцій та ідей.

Ознаки романтизму: виняткові характери у виняткових обставинах; ліризм; фантастика; увага до історичного минулого; звернення до фольклору.

Жанри: побутова й історична балада, історична поема, драма, трагедія, ліро-епічна поема, дума, медитація.

Представники: Марко Вовчок, Ю.Федькович, П.Куліш.

Проведення фізхвилинки.

Робота  в групах. 

Пропоную вам об’єднатися в групи і визначити літературний стиль запропонованого уривку з твору.

(І.Котляревський «Енеїда», Т.Шевченко «Тополя», Г.Квітка-Основ’яненко «Маруся», П.Гулак-Артемовський «Справжня добрість»).

Пригадаймо правила роботи в групі (слайд 18). По закінченні 7 хвилин роботи ви визначите стиль твору, а також обґрунтуєте, за якими ознаками визначили.

Виступи учнів.

5. Підбиття підсумків уроку.

5.1. Гра «Знайди помилку»

ü Проста людина з народу;
- Надзвичайно чуттєвий та вразливий;
- Знаходить гармонію у спілкуванні з людиною – це герой класицизму.

ü І.Котляревський – засновник просвітницького реалізму.

ü Орієнтація на античну літературу – це ознака сентименталізму.

ü Балада, байка, роман, елегія – це літературні стилі.

5.2. Вправа «Знайди відповідність»

1       класицизм                         А чутливий

2       романтизм                        Б дійсний

3       сентименталізм                 В зразковий

4    реалізм                                     Г мрійливий

                                                        Д патріотичний

5.3. Виставлення оцінок.

6. Домашнє завдання.

Опрацювати теоретичний матеріал підручника с. 104-107; знати особливості кожного літературного стилю, його представників; (за бажанням, на високий рівень) підготувати комп’ютерні презентації до теми «Життєвий та творчий шлях І.П.Котляревського».